Salus

Salus

02.12.2017 Проведення експрес-тестування на ВІЛ-інфекцію

30.11.2017 Прес-конференція, присвячена вшануванню Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом

23.11.2017 Тестування на ВІЛ та гепатити працівників патрульної поліції

21.11.2017 Участь БФ САЛЮС у проведенні Європейського тижня тестування на ВІЛ та гепатити

16.11.2017 Збори організацій–учасниць Всеукраїнської коаліції з репродуктивного здоров’я / планування сім’ї

31.07.2016 Електронний бюлетень з питань репродуктивного здоров’я

27.07.2016 У Львові провели акцію з профілактики гепатиту (+відео)

11.05.2015 У Львові наприкінці 2014 року було зареєстровано майже 3000 ВІЛ-інфікованих

11.05.2015 Медики дуже мало знають про ВІЛ-інфікованих, – дослідження на Львівщині

Перейти на стару версію сайту

Ресурсний центр ГУРТ

 

16.05.2012
«ВІЛ-інфекція – це стимул якісно змінити своє життя»

Лариса ПОПРОЦЬКА  "Високий замок" 

Біля кабінету, де приймають аналізи на ВІЛ-інфекцію, – людно. Хтось помітно нервує, інші чекають своєї черги з незворушною маскою на обличчі. Захист потрібен всім, хто став жертвою імунодефіциту, адже вони – легка здобич для різноманітних вірусів, будь-яка хвороба може стати фатальною. Спостерігаючи цю картину, усвідомлюєш, що СНІД справді значно ближче, ніж ми вважаємо…
Щорічно, в третю неділю травня (в Україні – останні десять років) згадують людей, померлих від страшної недуги. Цю традицію запровадили в 1983 році у Сан-Франциско американці, які особисто стикнулися з проблемою. На їхню думку, цей день потрібен не лише для того, щоб згадати жертв хвороби, а й висловити солідарність з людьми, які живуть з ВІЛ/СНІДом, а головне – нагадати суспільству, що епідемія може торкнутися кожного.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні ВІЛ/СНІДом уражено 34 млн. осіб. Приблизно третина з них не має доступу до належного лікування. Щоденно захворювання, обумовлені СНІДом, спроваджують в інший світ 5 тис. осіб. На кожного пацієнта, який розпочинає курс лікування, припадає 5 нових інфікувань.

Програма ООН з ВІЛ/СНІДу опублікувала доповідь, згідно з якою всесвітня епідемія ВІЛ/СНІДу в світі призупинена. За останні п’ять років кількість смертей скоротилася на 20%. Натомість в Україні епідемія залишається найсерйознішою на Європейському континенті. Кількість інфікованих у нас перевищує 375 тисяч осіб.

30-річна Анна розповідає, що страшний діагноз у неї запідозрили ще в 2003 році. Через рік жінка завагітніла й не залишилося жодних сумнівів у тому, що вона стала жертвою смертельної недуги. Чоловік відреагував спокійно: вони разом «ловили кайф» від ін’єкційних наркотиків, тож хто першим «підчепив» фатальний вірус – невідомо. Аня думала лише про те, щоб хвороба не передалася дитині. На щастя, аналізи показали, що немовля здорове.

Анна була переконана: якщо син здоровий – їй також нічого не загрожує. «Від наркотиків падає імунітет, аналізи це показують, тож лікарі вважають, ніби я хвора на СНІД. От перестану колотися - і все буде в нормі!» - міркувала жінка. А потім сталася сімейна драма: чоловік так побив Аню, що її селезінку довелося видалити. Після операції сили її покинули, одна хвороба змінювала іншу. Спочатку докучали часті застуди, бронхіти, грип. Потім з’явилися «жіночі» проблеми, впав зір, діагностували цироз печінки…

Два роки тому Анна пішла від чоловіка. Вона – сирота, тож чекати підтримки нема від кого. Четверта стадія СНІДу дається взнаки: немає сил навіть вийти з квартири. Незабаром жінці мають робити операцію на серце. Живе з дитиною на саму лише пенсію з інвалідності, доводиться знімати квартиру. Єдина радість – 8-річний синочок: він розуміє, що мама хвора, тож сам ходить за продуктами та ліками. «Заради нього й живу!» – каже Анна.

26-річний Володимир дізнав­ся про статус ВІЛ-інфікованого три роки тому. Чоловік – нетрадиційної орієнтації, а ця група людей, як і працівниці секс-індустрії, – в основній групі ризику. Володя пояснює, що у геїв секс – травматичний, тому інфікуватися значно легше. «Разом із моїм хлопцем Олегом вирішили перевіритися після того, як займалися сексом втрьох. Сам не знаю звідки, але виникло відчуття, що новий знайомий міг «нагородити» нас небезпечною хворобою», – згадує Володимир. Результати тесту виявилися позитивними. Володимир довго не міг повірити в те, що сталося. Протягом року працював з психологом, кожні три місяці робив повторні тестування з надією на те, що результат зміниться. Про свою біду розповів батькам: каже, що після відвертої розмови мама не розмовляла з сином протягом тижня.

Хлопець зрозумів, що з ВІЛ-інфекцією можна жити. Страшний діагноз не змінив стосунків з коханим хлопцем: молоді люди присвячують багато часу соціальній роботі, допомагають людям, які опинилися в подібній ситуації. В їхній благодійній організації регулярно проводять добровільне тестування: як правило, з 250 протестованих 16 осіб виявляються хворими.

«Я усвідомив, що ВІЛ-інфекція – не кара, а подарунок, - каже Володимир. – Якщо сприймати діагноз усвідомлено, піклуватися про здоров’я – житимеш довго. Хвороба – це стимул вести здоровий спосіб життя: нормально відпочивати, забезпечувати організм необхідними вітамінами, вживати якісну їжу, берегти печінку… Всім людям необхідно час від часу здавати аналізи, адже інфікуватися може будь-хто. Якщо тест виявляється позитивним, важливо знайти в собі сили змиритися. Деякі хворі не хочуть приймати свій статус: читають літературу, яка переконує, що СНІД – вигадана проблема. Як наслідок, вони не лікуються, а головне – продовжують поширювати смертельно небезпечну інфекцію».

За словами головного лікаря обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Мар’яни Служинської, про СНІД чули навіть маленькі діти, але насправді суспільство непоінформоване як слід. ВІЛ-інфіковані змушені приховувати хворобу, оскільки пересічні громадяни від таких людей «шарахаються». Невиправданий страх виникає через те, що мало хто знає про справжні шляхи передачі. Інфікуватися можна статевим шляхом, через кров, також хвороба передається внутріутробно – від матері до дитини. Натомість неможливо заразитися повітряно-крапельним шляхом, через поцілунок, предмети побуту…

Через суттєве зниження імунітету інфіковані люди швидко підхоплюють будь-які інфекції. Як правило, помирають не від самого СНІДу, а «букета хвороб», які під’єднуються до імунодефіциту.

Запам’ятайте!

08005004510 – Всеукраїнська безкоштовна лінія з проблематики ВІЛ/СНІДу (усі дзвінки – анонімні).