Salus

Salus

28.03.2018 Перший тренінг в рамках проекту "Комп’ютерна грамотність медичних працівників - запорука надання якісної допомоги ЛЖВ"

07.03.2018 ОГОЛОШЕННЯ про проведення процедури закупівлі

03.03.2018 ЗАПИТ ЦІНОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ

26.02.2018 ОГОЛОШЕННЯ про проведення процедури закупівлі

13.02.2018 Підписання угоди про співпрацю з Українським Католицьким Університетом

31.07.2016 Електронний бюлетень з питань репродуктивного здоров’я

27.07.2016 У Львові провели акцію з профілактики гепатиту (+відео)

11.05.2015 У Львові наприкінці 2014 року було зареєстровано майже 3000 ВІЛ-інфікованих

11.05.2015 Медики дуже мало знають про ВІЛ-інфікованих, – дослідження на Львівщині

Перейти на стару версію сайту

Ресурсний центр ГУРТ

 

06.06.2012
Українці записалися в союзники туберкульозу
В Україні недооцінюють загроз туберкульозу. Соціологічні опитування свідчать, що українці недостатньо обізнані про захворювання, котре за рівнем загроз порівнюють навіть зі СНІДом… Із 1995 року в Україні офіційно оголошено епідемію туберкульозу. Кількість хворих поступово меншає, втім, ця тенденція проявилася ще недостатньо для того, аби зняти з України «мітку» епідемії. Однак на цьому тлі додалася ще одна проблема – в Україні росте число хворих із ускладненою формою сухот – туберкульозом із лікарською стійкістю, або ж мультирезистентним туберкульозом. Критична маса За даними Міністерства охорони здоров’я, торік на Львівщині на всі форми активного туберкульозу захворіло 1630 осіб. Медики встановлюють поширеність хвороби, підраховуючи кількість пацієнтів на 100 тисяч населення. На Львівщині цей показник – 64,5 особи (для порівняння, у 2010 році частка хворих на сухоти становила 66,3 особи). Серед масиву недужих 1450 – хворі на активний туберкульоз легенів. Водночас, як йдеться у звіті МОЗ, на тлі поступової стабілізації епідемії дедалі більшу загрозу становить мультирезистентний туберкульоз. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні носіями мультирезистентного туберкульозу є 16 відсотків хворих, яким вперше встановили діагноз, та 44% хворих із рецидивом захворювання. Як констатують фахівці ВООЗ, Україна є одним з лідерів за поширеністю мультирезистентного туберкульозу в Європі. Головний лікар Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру Любомир Рак розповів IA ZIK, що минулого року на Львівщині було виявлено понад 200 осіб, хворих на туберкульоз із підвищеною опірністю. «Мультирезистентний туберкульоз – не нова форма. Він завжди був. Але якщо раніше, років десять тому, таких пацієнтів було 3-4 відсотки, то зараз – до 15 відсотків, – розповів Любомир Рак. – Це досить велика кількість. Критична маса пацієнтів з цією формою змушує гучніше говорити про цю проблему». «Вони йдуть із лікарні і не зважають навіть на дітей…» Ускладнена форма туберкульозу найчастіше виникає через те, що пацієнти не доліковують туберкульоз, не дотримуються курсу лікування. Зазнавши «легкої» дії ліків, паличка виробляє своєрідний захист від препаратів і надалі на них не реагує. Що найгірше, мультирезистентний туберкульоз не лише «визріває» в організмі пацієнта, а й може передатися іншій людині… «Винуватцем поширення резистентного туберкульозу на 99 відсотків є той пацієнт, який переривав лікування. Переривають лікування в переважно ті, хто й не хоче лікуватися», – наголосив Любомир Рак. За словами лікаря, більшість пацієнтів туберкульозних закладів – це «проблемні» прошарки населення. «Не секрет, що наші пацієнти (звісно не всі, але відсотків 60) – це соціально дисадаптовані категорії населення. Тобто ті, хто вживають алкоголь, наркотики, котрі ведуть асоціальний спосіб життя. Ну й дуже часто вони переривають лікування. На щастя, останнім часом їх уже менше – ми намагаємося з ними працювати», – розповів Любомир Рак. Оксана, котра лікується в одному з фтизіатричних закладів Львівщини (ім’я змінено), зізналася в розмові з кореспондентом IA ZIK: справді, багато пацієнтів ходять «у самоволку». «Є багато таких, котрі можуть сісти у маршрутку, їхати поряд із людьми. Багато пацієнтів просто не думають про те, що вони можуть когось заразити… Всі розуміють, що лікарня набридає. Мені теж набридає. Можна вийти кудись прогулятися, але ж не варто сідати в маршрутку. Адже там і діти маленькі їздять», – поскаржилася Оксана. «Лікувати його було вже пізно…» Оксана й сама відчула, що означає – закинути лікування. Два роки тому вона втратила чоловіка. Сьогодні, лікуючись у шпиталі, виправляє помилки партнера… «Іноді мені здається, що чоловік і сам винен, що довів себе до такого стану… Він так лікувався: то в лікарні лежав, то бігав додому, переривав лікування. В нього вже рецидив був, важко було… Його виписали із лікарні – відправили у Тулиголово (диспансер, у якому утримують пацієнтів із занедбаною формою недуги. – IA ZIK), і там його, можна сказати, вже й ніхто не лікував. Він невдовзі помер», – розповіла Оксана. За словами Любомира Рака, у медиків недостатньо повноважень для того, щоб змусити пацієнтів лікуватися. Закон про боротьбу з туберкульозом, який нещодавно ухвалила Верховна Рада, передбачає примусову госпіталізацію хворих на заразну форму сухот. Але виконати закон на практиці – досить складно. «Ми не можемо замкнути пацієнта на ключ і не випускати його. Є закон про примусову госпіталізацію – але нема закону про примусове лікування, – пояснює Любомир Рак у коментарі IA ZIK. – Рішення про примусову госпіталізацію пацієнта має прийняти суд. Судові виконавці приведуть його до нас, ми госпіталізуємо. Судові виконавці виходять в одні двері, а він – у кращому випадку, переночувавши, – йде в другі двері на вихід». Лікар каже, що положення про примусове лікування треба вдосконалити і прописати до деталей. Сумлінність хворих – не єдина запорука для боротьби з небезпечною формою туберкульозу. Медики закликають людей стежити за здоров’ям і проходити обстеження на наявність палички Коха. А ще – бути стійким до стресів, добре харчуватися, займатися фізкультурою, провадити здоровий спосіб життя. Тоді ризик занедужати хворобою буде значно меншим. Володимир Семків, для Західної інформаційної корпорації