Salus

Salus

14.06.2018 Четвертий тренінг у рамках проекту "Комп’ютерна грамотність медичних працівників - запорука надання якісної допомоги ЛЖВ"

06.06.2018 Тренінг «Передозування: профілактика, розпізнавання, перша допомога, використання налоксону»

24.05.2018 Третій тренінг у рамках проекту "Комп’ютерна грамотність медичних працівників - запорука надання якісної допомоги ЛЖВ"

22.05.2018 Інформаційна кампанія, присвячена відзначенню тижня репродуктивного здоров’я та планування сім’ї

26.04.2018 Другий тренінг у рамках проекту "Комп’ютерна грамотність медичних працівників - запорука надання якісної допомоги ЛЖВ"

31.07.2016 Електронний бюлетень з питань репродуктивного здоров’я

27.07.2016 У Львові провели акцію з профілактики гепатиту (+відео)

11.05.2015 У Львові наприкінці 2014 року було зареєстровано майже 3000 ВІЛ-інфікованих

11.05.2015 Медики дуже мало знають про ВІЛ-інфікованих, – дослідження на Львівщині

Перейти на стару версію сайту

Ресурсний центр ГУРТ

 

30.11.2012
Боротьба з ВІЛ/СНІД: від відчаю до надії

Епідемія ВІЛ-інфекцій у світі знижується – йдеться у новому звіті ООН. У країнах Африки кількість випадків зараження зменшилася на 50%. Прогрес демонструють і країни Карибського басейну. Невтішні показники інфікування залишаються у Східній Європі, Північній Африці і на Близькому Сході. Змінюються джерела фінансування боротьби з ВІЛ/СНІД: все більше країн спираються на власні сили. Вже не такими неможливими виглядають цілі: нуль нових інфекцій, нуль дискримінації, нуль смертей від СНІДу.




АФРИКАНСЬКЕ ДИВО

  

Країни Африки на південь від Сахари, із низьким рівнем доходів і високим рівнем епідемії ВІЛ/СНІД є пріоритетним регіоном для міжнародних донорів. Звіт 2012 року показав, що нових випадків заражень ВІЛ у ряді країн цього регіону (Ботсвана, Малаві, Намібія, Гана, Буркіна-Фасо та ін.) стало на 50% менше.

 

70% смертей від СНІДу у 2011 році припадало на цю місцевість. У регіоні 1 презерватив на 36 жінок, брак медичного обслуговування. Найуразливіша група – жінки. Поширеною практикою є чоловіче обрізання, що зменшує ризик передачі інфекції при статевому контакті з жінкою. Президент ПАР Джейкоб Зума заявив, що пройшов обрізання, аби спонукати до цього своїх громадян.

 


Позитивні результати зумовила не тільки щедра міжнародна підтримка. Кошти на боротьбу з ВІЛ/СНІД стали виділяти самі держави, хоча їхні ресурси суттєво обмежені.

 

Анна Шакарішвілі, координатор UNAIDS в Україні розповіла Громадському Простору про причини африканського успіху:

 


«Причин є декілька. Перше – це мобілізація всіх секторів. Не тільки донорів і держав, а й самих спільнот: і села, і групи молоді, жінки, вчителі… Друге – програми дуже націлені на ризики: в африканському регіоні так склалося, що переважає передача ВІЛ статевим шляхом… Третє – вартість деяких препаратів для профілактики чи лікування набагато дешевша, ніж в Україні. Раціональніше й економніше використання ресурсів – теж один із факторів цього успіху. Можу навести приклад: якщо в Україні найпопулярніші препарати коштують більше 300$ для пацієнта на рік, то у тих країнах – 88-100$. Якщо Україна прийматиме раціональніші рішення, то і на профілактику вам вистачить».

 

УКРАЇНА: ГРОШЕЙ НА ПРОФІЛАКТИКУ НЕМА


Україна - друга в Європі за рівнем поширеності епідемії ВІЛ/СНІД. Кількість випадків ВІЛ-інфекції щороку зростає. Найбільше випадків нових інфекцій серед осіб 25 – 49 років. За даними МОЗ, спостерігається зниження інфікування серед молоді 15 – 24 років. Серед маленьких перемог: призупинення поширення ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків, через що захворюваність на ВІЛ-інфекцію знизилася майже у 5 разів. Останніми роками ВІЛ більше поширюється статевим шляхом через гетеросексуальні стосунки.

 


У зоні підвищеного ризику стигматизовані особи - працівники секс-індустрії, наркомани. Криміналізація і громадський осуд призводять до того, що за допомогою ці особи не звертаються. Українські правозахисники переконують, що інфікованих наркозалжених треба лікувати, а не в тюрми садити. Статистики щодо ВІЛ/СНІД серед повій держава не веде...

 


У 2012 році вперше людям з ВІЛ забезпечено 100% доступ до лікування. Щоправда, в Україні державних грошей і вистачає лиш на лікування, профілактика здійснюється завдяки міжнародній допомозі.

 


Голова держслужби соцзахворювань, Тетяна Александріна, розповідає, яке співвідношення державних та донорських ресурсів у боротьбі з епідемією: «На лікування 96% коштів виділяється з державного бюджету, 4% - це кошти глобального фонду. Якщо говорити про профілактику (замісна терапія, робота в групах ризику) – то 100% за кошти Глобального фонду. Коли йдеться про первинну профілактику – то ми використовуємо кошти німецького уряду, зокрема, реалізовується національна кампанія "Не дай СНІДу шанс". Також є допомога від вітчизняних донорів».

 


Громадські організації стверджують, що гроші в України є, мовляв же вистачає на віп-лікарні і медичне обслуговування високопосадовців. Активісти кампанії "Депутат-альтруїст" просять закласти у бюджет мільярд гривень на лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, гепатитів. Наразі депутати зволікають із підтримкою ініціативи. Інша проблема, що левова частка вже виділених сьогодні державою коштів зникає у чужих кишенях через непрозорі тендерні закупівлі ліків.

 

 

ЩЕДРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ДОНОРІВ НЕ ВІЧНА


Найбільшим джерелом міжнародної підтримки у боротьбі з ВІЛ/СІНД є Глобальний фонд. США як країна-донор найбільше відраховує на боротьбу з ВІЛ/СІНД у світовому масштабі – близько 50% всієї міжнародної допомоги. Глобальний дефіцит ресурсів, які необхідно залучати щорічно до 2015 року, складає 30%. Тому багато країн беруть на себе тягар витрат на боротьбу з ВІЛ/СНІД, тобто роблять внутрішні інвестиції.

 


«Всі успіхи з профілактики ВІЛ/СНІД, які Україна сьогодні має, зумовлені зовнішнім фінансуванням. І це може повернутися назад, якщо уряд України не візьме на себе повністю зобов’язання через буквально три роки… Через три роки всі зобов’язання, підписані з іноземними партнерами закінчуються. Мусить бути хоча б часткове фінансування… Щедрість німецьких партнерів, Глобального фонду, США… не вічна», - сказала Анна Шакарішвілі, координатор Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) в Україні.

 


Анна Шакарішвілі оцінює зусилля України: «Мені видається, що стратегія боротьби з ВІЛ/СНІД в Україні правильна і пріоритети вибрані правильно. Але досягнення цих цілей можна було побачити швидше і для цього потрібне правильніше використання ресурсів. А також треба шукати можливості всередині країни, аби зменшити залежність від зовнішніх донорів. А Україна на 50% залежить від донорів, треба змінити це, щоб країна власними силами розібралася зі своїми проблемами. Звичайно додаткова допомога буде!»

 

ВІД ВІДЧАЮ ДО НАДІЇ

 

 

Сьогодні ВІЛ перестав бути синонімом смерті. Завдяки лікуванню інфіковані люди можуть жити з ВІЛ десятиліттями, залишаючись активними, а не прикованими до ліжка. На кінець 2011 року у світі налічувалося 34 мільйони людей з вірусом імунодефіциту, тільки половині з них відомо про свій ВІЛ-статус. 2,5 млн. людей у 2011 були вперше інфіковані ВІЛ. 1,7 мільйона людей померли від хвороб внаслідок СНІДу.

 

 


«Від відчаю до надії. Те, на що раніше йшли десятиліття сьогодні, досягається за 24 місяці. Тепер ми знаємо, швидке і масове розширення масштабів програми по ВІЛ/СНІД можливе», - говорить про останні досягнення Мішель Сідібе, виконавчий директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД, у своїй заяві до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.

 


За останні 24 місяці на 60% більше людей отримали доступ до антиретровірусної терапії. Але й цього сьогодні недостатньо, щоб виконати глобальний план. Йдеться про те, щоб до 2015 року забезпечити лікуванням 15 мільйонів людей з ВІЛ і унеможливити інфікування дітей, зменшити вдвічі поширення ВІЛ статевим шляхом, а також серед споживачів ін’єкційних наркотиків.

 


Глобальний дефіцит коштів складає близько 30% при тому, що розвинені країни поки не дають стільки ресурсів, скільки могли б. Інший важливий потенціал - бідніші країни, але такі, що здатні до внутрішніх інвестицій.

 

ВІЛ/СНІД неможливо протидіяти без вирішення соціальних проблем, як то бідність, гендерна нерівність, правова неграмотність… Подолання дискримінації інфікованих і хворих, пропаганда засобів захисту, передусім використання презервативів, розподіл ролей держави і НУО у протидії ВІЛ/СНІД, залучення представників вразливих груп до прийняття рішень – першочергові зусилля у комплексній боротьбі з епідемією.

 


Все сходиться на тому, чи вистачить політичної волі урядів, щоб наблизити мрію про покоління людей без ВІЛ/СНІД.

 


Фото - Associated press, UnaidsMultimedia, інші - фото автора.

 


Джерело : Громадський Простір

 


Автор : Ірина Салій